среда, 22 марта 2017 г.

Жук. Або хто твій друг.

Колись відпочивали ми в санаторії з донею. Там вона познайомилась з дівчинкою, вони потоваришували. Їм обом було по 7 років. Одного разу та дівчина приносить пластикову пляшку, наполовину наповнену якимись жуками! Настя питає: 
- Що це ти робиш? Навіщо жуків ловиш і в пляшку саджаєш?
- Вони погані! Мама каже, що їх треба знищувати!
- Ні! Вони не погані! Ніхто на Землі не є поганим! Всі потрібні і важливі! Відпусти їх!
- Ні, не відпущу!
Тут дівчинку гукає мама, щоб їсти. Вона залишає пляшку на вулиці і каже: "Не чіпай мою пляшку! Якщо випустиш їх, я з тобою більше товаришувати не буду!"
Настя дивиться на неї і нічого не відповідає. Як тільки та заходить, вона бере ту пляшку і не роздумуючи випускає всіх жуків на волю. Ось такий вибір зробила... Звичайно, з дівчиною більше дружби не вийшло. Питаю, чи засмучена вона.
- Мама, мені, звичайно, дуже добре було з нею гратись, весело. Але мені не потрібні друзі, які знущаються над природою. Я не можу з такими дружити. І не хочу обирати між чиїмсь життям і дружбою. На фото - один з врятованих жуків.


Комментариев нет: