вторник, 25 октября 2016 г.

Тоніка, субдомінанта, домінанта....


Пригадую, як я вчилась музиці в музшколі. Зараз вчиться донька. Я бачу багато спільного. А саме - багато сухої теорії. Наприклад, сольфеджіо діти не люблять вчити, тому що не розуміють, для чого воно, що це за правила, які треба запам'ятовувати. До багатьох речей я доходила сама, коли вже закінчила музшколу, деякі відкриваються досі. 
Ось приклад. Дивлюсь зошит доні з сольфеджіо. Тоніка, субдомінанта, домінанта... Питаю, чи зрозуміла їй тема. З'ясовую, що їй важко це запам'ятати і це не цікаво. Яка різниця, де та субдомінанта?
Кажу: 
- Слухай, ти навіть не знаєш, наскільки ця тема важлива і цікава! На тризвуках від 1-го, 4-го і 5-го ступеню будується дуже багато різних творів! Ось дивись! Це полька. А це марш! (очі доні починають збільшуватись від подиву). А це ось так би ці три акорди заграв Моцарт. А так Бетховен. А ось тобі церковний хорал. А це - дитяча пісенька "Маленькой елочке холодно зимой". Це все побудоване за правилом тоніка, субдомінанта, домінанта, тоніка!
А ще знання цього правила дозволить тобі легко писати диктанти, підбирати мелодії на слух і створювати свої власні. Ти одразу почуєш цю співзвучність.
Ви б це бачили! Одразу за фортепіано і імпровізувати! Хіба не можна таке в школі розказати і показати, де практично вона може це застосувати? Тема засвоєна на 100%.

Комментариев нет: