воскресенье, 23 октября 2016 г.

Вечір в Пушкінському клубі (присвячений Топорову А.М.)

На чергове засідання Пушкінського клубу нас запросив взяти участь його голова Анатолій Іванович Золотухин. Вечір був присвячений великому педагогу Топорову Адріану Митрофановичу. Він дуже полюбляв цей інструмент і сам майстерно грав. То ж запросили нас з Настею заграти дуетом - вона на скрипці, я на роялі. Я спочатку погодилась, а потім почала дуже хвилюватись. Дома граєш і помилишся - це одна справа, а на сцені - це ж зовсім інша. Йду переживаю, щоб не ляпнути не той акорд. Мала питає, що зі мною, чому я сумна.
- Настюш, я розхвилювалась через виступ і у мене заболіла голова. Я останній раз виступала в музичній школі, у мене немає практики виступів.
- Ой, матусю, ну чого ти хвилюєшся? У тебе є три причини, щоб не хвилюватись.
- Серйозно? І які ж, цікаво знати )

- По-перше, ти не виступаєш на звітному концерті, де всі музиканти і добре все чують. Зараз в залі будуть звичайні люди, більшість з яких чує лише половину. По-друге, ти не виступаєш на конкурсі перед дванадцятьма суддями, серед яких такі відомі музиканти як Курт Шмід, Богдана Фільц тощо. І по-третє, ти що, не можеш собі сказати, що ти просто ідеш пограти зі мною і насолодитись самою музикою під час гри?
Ось так, дитина мене заспокоює ) Ще й знає, що таке бути "тут і зараз" ))
Вмовляла її грати з акомпаніатором.
- Матусю, ну будь ласочка, я дуже хочу заграти з тобою!
Ох... Побажайте мені успіху ))) На сцену на старості років )))

ВИСТУП
В принципі, заграли нормально. Настя була дуже задоволена. Любить сцену - і це дуже добре. Бо я сцени боюсь ) 

Комментариев нет: