воскресенье, 5 июня 2016 г.

Нова Каховка, конкурс 2016

Хочу залишити на згадку досвід з цього конкурсу, який виявився дуже цікавим і корисним.
Ми їхали на конкурс самі. Наша вчителька мала от-от народити дитину, тому ні про які поїздки не могло бути й мови, а наш концертмейстер не змогла поїхати за своїми обставинами. 

Я довго думала, бути мені самій концертмейстером для доні чи приїхати і взяти концертмейстера на місці. Вагань було багато. З одного боку, у мене немає достатнього досвіду і я боялась на сцені підвести дитину в разі якоїсь нештатної ситуації, а концертмейстер для дитини - то дуже непросто. З іншого - хто знає, як воно буде з незнайомим концертмейстером, адже буде 1-2 репетиції, за які вони мають зігратись. Але все ж таки вирішила, що краще нехай буде людина з досвідом.

31.05.16
Урочисте відкриття конкурсу, знайомство з його історією та людьми, що його заснували і підтримують протягом всіх 16 років, а також з членами журі. 

Неймовірні люди!

Ходос Галина - президент конкурсу, директор ДШМ м.Нова Каховка
Левко Колодуб та Жанна Колодуб - композитори, педагоги, музично-громадські діячі.
Я хотіла тут розповісти більше про зосновників конкурсу Мотроні та Володимиру Працюк, але в інтернеті інформації про них немає. Було б добре, якби діти зробили на Вікіпедії сторінку про них і їх діяльність.

Журі
Любов Працюк - творчій президент конкурсу, композитор, що пише надзвичайно гарну музику (один з творів буде на відео нижче).
Богдана Працюк - донька Любові Працюк, талановита родина! Композитор, що пише не лише опери, симфонії і концерти, а й музику для мультфільмів та спектаклів, дитячу музику. Її дітки на конкурсі також змагались разом з усіма, ще й в такій непростій номінації "Композитори".
Богдана Фільц - композитор, що пише духовну музику, відому не лише в Україні, а в усьому світі. Її дуже красиву пісню "Любимо землю свою" я співала ще маленькою в хорі.
Валентина Кузик -  український музикознавець. Кандидат мистецтвознавства (1982), тепер доктор філософії мистецтва. Дослідниця творчості Миколи Леонтовича.
Курт Шмід - всесвітньо відомий диригент, композитор, професор.  Вразило те, що певний час він керував Луганським оркестром. До війни.
Марта Василевич - викладач кафедри інструментальної виконавської майстерності (як цікаво! шкода, що не було зустрічі з Мартою на цю тему), пропагандист української музики.
Олег Польовий - композитор, імпровізатор, викладач Одеської НМА.
Юрій Глущенко - піаніст, професор кафедри фортепіано, має фондові записи, відомий виконавець, гастролює з концертами в Україні і за її межами.
Наталія Овчаренко - співачка (меццо-сопрано), оперні, камерно-вокальні твори, поєднує концертну, педагогічну та наукову діяльність. Виховала 22 Лауреати конкурсів, автор посібника з вокалу, наукових статей.
Валентина Бєлікова - кандидат мистецтвознавства Криворізького педагогічного університету..
Вероніка Сахарова - концертуюча піаністка в Україні і світі, лауреат міжнародних конкурсів, доцент Білоруської академії музики.
Насправді, то велика честь, грати перед такими людьми і я ціную те, що життя подарувало мені можливість зустрітись з ними особисто, а доні - виступати на цьому конкурсі. З таким складом журі не виникає сумнівів в чистоті суддівства і це дуже приємно.
Сподобалось те, що кожного вечора з кимось із журі проводили творчі зустрічі, на яких можна було з ними поспілкуватись і більше дізнатись про їх творчість та особистий шлях.

Як розподіляються премії на цьому конкурсі
Кількість учасників не впливає на те, чи отримаєш ти премію, чи ні. В групі може бути 10 учасників і жодної першої премії, бо судді вирішили, що ніхто не заслуговує на найвищу нагороду. В той же час, в цій групі може бути декілька других премій і третіх. Нащо вибирати одного, якщо є, наприклад, дві дитини, які варті другої премії. Це дуже дуже близький мені підхід! Вдячна за нього.
І кожна дитина отримує диплом учасника. Ніхто не залишається без уваги!

В цей день ми приїхали десь по обіді.
Подивились відкриття конкурсу, послухали номінації вокалісти і композитори. Найбільш вразила наша землячка, миколаївська дівчина, Софія Покотило (номінація композитори). Не вірилось, що то дитина написала такі твори. "Хрупкая нежность весны" - для скрипки, флейти і фортепіано була неймовірною! Заслухались з донею. Вона одразу сказала, що Соня обов'язково отримає якусь премію.

Перша репетиція. Враження.
Здзвонились з нашим концертмейстером, поїхали на репетицію. Доня втомлена вже, але мужньо тримається. Перше враження було тривожне. Хоча ноти я висилала заздалегідь, видно було, що концертмейстер погано орієнтується в тексті. Темп бере занадто швидкий і мені весь час доводиться її осаджувати, бо доня не встигає. Списую це на те, що це перша репетиція і завтра буде краще.

Творча зустріч з Валентиною Кузик. "Щедрик".
Поїли, відпочили трохи і побігли на творчу зустріч з Валентиною Кузик - дослідницею творчості Леонтовича. Зустріч була присвячена 100-річчю "Щедрика". Треба сказати, що ми з донею минулого року грали Щедрика у виконанні скрипки і фортепіано, але після розповіді Валентини Кузик я для себе по новому відкрила цей твір!
Дивіться на малюнок. Це графічне зображення твору (натисніть, щоб збільшити).


Кожна пелюсточка в центрі - це малюнок основної мелодії (щедрик щедрик), таких повторів-пелюсточок 23. Далі та ж сама мелодія звучить вище - це другий ярус пелюсточок, їх 44.
Останні слова пісні (в самому кінці в верхньому регістрі, повільно) - це найвища пелюсточка-паросток.
Баси - це грунт, травичка. Та частина мелодії, що гамою іде вверх (хоч не гроші, то полова, в тебе жінка чорноброва) - це листя. Я боюсь щось наплутати і передати не так, як це казала автор, бо я не робила відеозапис. Але кожен елемент малюнку відповідає певному фрагменту твору.
Ще хочу навести цитату з роботи Валентини Кузик: "ІV. Нумерологічний вектор. Означений аспект аналізу народився під впливом загально знаної «Гри в бісер» Г. Гессе. Просто було цікаво – порахувати виокремлені мною тематичні зерна й подивитися, що з того вийде? Напрочуд коротко: 68 разів повторено «зерно» + 4 рази показано його з верхнетерцевим віддзеркаленням + 1 раз у коді = 73, що при перерахуванні 7 + 3 = 10; цифра 0 не враховується, залишається цифра 1 = символ «Deus», «Бог». Ось тут знайшла її роботу, можна подивитись докладніше.
Повернулись ми додому близько 21 години, втомлені дорогою, прослуховуванням, репетицією, творчім вечором, але дуже задоволені і з купою нових вражень.

01.06.16 

9.00 Друга репетиція Насті з концертмейстером.
Знов не дуже виходить, я хвилююсь, темп швидший, ніж треба, навіть після моїх пояснень і наспівувань, знання тексту слабке. Вирішила дати на флешці Настін виступ на обласному конкурсі, щоб концертмейстер подивилась уважніше і зловила темп, характер, особливості гри. Вже шкодую, що сама не акомпаную, але часу все переграти немає. Сподіваючись на досвідченого концертмейстера, я не довчила фортепіанні партії, тож доведеться зробити максимум з можливого.
Просто я думала, що всі концертмейстри такі, як наша, з якою ми грали в школі. То була справжня зірка! Вона читала все буквально з листа, відмінно ловила дітей, чудово відчувала темп, характер тощо, а її любов до дітей розкривала їх і вони показували все, на що здатні!

10.00 Номінація піаністи.
Ми не просто дивились. Я звертала увагу доні на те, хто як виходить, яке враження справляє, що подобається, а чого робити не треба тощо.

14.00 - Обід, відпочинок, репетиція з нашою вчителькою по скайпу. Добре, що зараз є такі можливості.

19.00 - творча зустріч з Богданою Фільц.


Вона розповідала про долю своєї родини... Важко було слухати. Вони теж, як і інша інтелігенція Галичини, пережили депортацію в скотських вагонах, як вороги народу. Відпрацьовували в Казахстані свою провину перед Радянським Союзом. Брат Богдани Михайлівни був вбитий німцями як зв'язківець УПА. Проїхались по родині з обидвох боків.
Але вона зберегла чистоту душі, ласкаву посмішку, і світло, яке передає в своїй музиці. Показувала свої нотні видання, диски.
Їй зараз 84... Дякую Богові за те, що зберіг для нас таку людину попри всі репресії радянської влади... І я щаслива дивитись на це фото доні поряд з нею. Наче добрий янгол обіймає доню...

19.30 майстер-клас Олега Польового з імпровізації. 


Надзвичайно цікава тема! Початок затримують через те, що деякі діти перевищували час виступу, намагаючись заграти програму більш тривалу, наче це додасть їм балів. Сам майстер-клас був дуже коротким, бо вже о 20 годині замовлена вечеря для журі. Отже, десь півгодини це все відбувалось і ми майже не встигли поспілкуватись.

Про порушення правил учасниками
Мені завжди не подобалось те, що правила конкурсів порушуються окремими учасниками. Хтось бере програму в два рази довшу. Хтось в дитячій програмі замість п'єси грає концерт, як було на обласному конкурсі. А у нас теж концертний твір є в арсеналі, чому їм можна, а нам ні? Добре, концерт, але тоді оцінюйте, як дорослу категорію, а не молодшу, або не приймайте програму з порушенням правил. Ну, це так, просто думки, не обурення. Це хай вирішує кожне журі.

То ж запитуємо у Олега, як грати імпровізацію. Він каже: "Все в руках! Ось я багато грав Шумана, знаю його стиль і використовую це! Або беру мелодію і виконую її в джазовому стилі".
Але ж як? Як грати в джазовому стилі? Сідає за рояль і починає грати. Ми дивимось, подобається.
Це знаєте, як запитати у жінки, яка гарно готує, як приготувати борщ. А вона відповідає: "Все в руках! Просто берете буряк, моркву, картоплю, капусту, лук і з цього робите борщ! Просто у мене великий досвід приготування їжі і я це використовую. Ось скуштуйте!"
Ну що ж, попоїли борщу, смачно )) Можливо, Олег розповів би більше, якби було достатньо часу. За півгодини навіть про борщ навряд чи можна розповісти, не те що про імпровізацію в джазовому стилі.

Повертаємось додому, швидко вечеряємо і лягаємо спати, бо завтра Настін виступ. Треба відпочити.

02.06.16 Виступ Насті

8.00 - ми в будинку культури для прогону програми. Єдина репетиція на сцені. Концертмейстер подивилась відео Настіного виступу на обласному конкурсі і грає вже в потрібному темпі. Але у нас для репетиції всього 15 хвилин...

Налаштовую Настю перед виступом.
- Настунь, у нас не було часу зігратись з концертмейстером. Ти бачиш, що не все так, як хотілося б. Пам'ятай, що ти задаєш темп, а не підлаштовуєшся під нього. Ти ведеш. Намагайся не зупинятись. Не думай про те, що робить концертмейстер. Робота концертмейстера - слідувати за солістом. Вона тебе спіймає, підхопить, зорієнтується, у неї достатній для цього досвід. Що б не трапилось, граєш далі, навіть якщо концертмейстер взагалі замовкне і буде мовчати. Оцінювати будуть тебе.

Ще раз нагадала їй про зовнішній вигляд артиста і як це важливо, про емоції під час гри, про те, що не треба стояти як пам'ятник, про вираз обличчя, посмішку, багато всього. Ми передивились сотні відео конкурсів і виступів професійних музикантів, аналізуючи все до дрібниць.

Кажу їй головне:
- Пам'ятай, що ми не за місцем приїхали. Конкурс - це непередбачувано. Це більше просто твоє портфоліо виступів і години на сцені. Твоя головна мета - виступити так, щоб ти сама була задоволена. І подаруй журі трошки радості! Знаєш, всі ці конкурсні дні виступає дуже багато дітей. Хтось грає добре, хтось не дуже. Багато дітей виходять на сцену, як на покарання, з траурним виразом обличчя. Часто це дивитись трохи нудно, ти сама казала, коли ми сиділи на прослуховуванні інших номінацій. Так от зроби так, щоб коли ти вийшла на сцену, вони прокинулись від твоєї гри і їм було цікаво тебе слухати!


Що сказати по факту виступу. Одночасно і дуже добре, і не дуже добре.
Що було не дуже добре.
Як для її рівня, то виступила вона слабко. Забагато помилок. Далась в знаки втома в кінці навчального року, втома від переїзду, стресів підготовки тощо.
Забула вклонитись, коли вийшла. Можливо, це і не так важливо, але все ж таки... Це повага до журі і слухачів в залі.
В самому початку з першого звуку вона запнулась. Концертмейстер після вступу чомусь не дала першу ноту (можливо, погано натиснулась клавіша?). Настя призупинилась, намагаючись почути, чи грає вона. Але потім згадала про мої слова, що вона не має думати про те, що робить концертмейстер і далі грала вже, не звертаючи уваги на такі речі.
Кілька помилок в концерті, хоча на репетиціях їх не було. Концертмейстер багато помиляється теж.
В "Руській фантазії" замість двох повторів на репризі зробила три! Інтонація іноді була не дуже чистою.

Що добре.
Безцінний досвід!
Вона вперше, що називається, бійцем дійшла до кінця, не розквасилась через помилки свої і концертмейстера.
Була харизма в її виступі.
Нормальний вираз обличчя, рухалась (спочатку не дуже вправно, а на останньому творі рухами тіла дуже класно підкреслила характер твору).
В останньому творі гарно зробила "ух!" на гліссандо, передала характер руської фантазії.
Не розгубилась, коли втретє пішла на повтор. Я думала, зараз зупиниться, зрозуміє, що грає не те, і почне грати останню частину. Але і брів не піднялася - наче так і було задумано. Після третього повтору пішла на заключну частину.
Вдалось гарно передати характер "Концерту" Рідінга. Такий моцартівський стиль.
Я для себе зрозуміла, що гарний концертмейстер - на вагу золота і що мені самій треба бути завжди готовою на випадок, якщо наш звичайний концертмейстер не може поїхати.
Доня хвилювалась, але вперше хвилювання було контрольованим.

Настя після виступу щаслива тим, що змогла все гарно розрулити. Хоча не дуже задоволена тим, що вийшло на сцені. Сама від себе очікувала більше. Каже, на сцені їй подобається. От якби не репетиції ))))
Відео її категорії нижче (молодша група). Хочу звернути увагу на кілька речей. В другому творі перша учасниця вчасно не вступила. Концертмейстер продовжила вступну частину і зробила помилку максимально непомітною, а потім в потрібний момент допомогла дитині кивком голови  (на 4.35 можете подивитись цей момент).
Настін виступ на 14.40. Програма: О.Гоноболін "Чарівний сон", О.Ридінг "Концерт сі-мінор" 3 частина, Л.Портнофф "Руська фантазія".
Остання дівчинка теж грала третю частину Рідінга, як і Настя (на 28.50 хв.). Завжди цікаво послухати інше виконання. Цього року Ридінга було багато, грали його концерт майже всі, хто першу частину, хто третю.

В цей день після виступу більше ні про що не думаємо, інших дітей не слухаємо, ідемо відпочивати і гуляти! Ну і святкувати черговий вихід на сцену! Ми завжди так робимо, не залежно від того, якого розміру сцена - від виступу в бібліотеці до конкурсу в Каховці!

Ідемо в Каховський зоопарк. Вражені любов'ю, з якою він зроблений. Відчувається рука господаря. Цікаво те, що в зоопарку використовують підземні джерела. Вольєри побудовані так, що вода протікає через них і тварини п'ють свіжу водичку. Також озера створені саме з підземних джерел. Неймовірно чиста вода!
Цікаво те, що в зоопарку клітки зроблені так, що можна погладити тварин. Звісно, стоїть табличка, що вони можуть вкусити, то ж на ваш розсуд і ризик. Ми всіх гладити, кого можна було ) А ось цей барашек ніяк нас не відпускав, все просив гладити і гладити. Мордочкою руку тикав. А як тільки ми збирались йти, біг за нами і бекав. Доводилось повертатись. Не могли ж ми відмовити тварині в пестощах! Простояли біля нього хвилин 20. Але все одно треба йти...


Місто тисячі джерел
Далі пішли гуляти в парк. Вражені! Я для себе назвала Н.Каховку "Тисяча джерел". Вони всюди! Вода пробиває собі шлях наверх. Народження джерела - це якесь диво... Кожного хотілось торкнутись, відчути цю божу енергію. Власне, це я і робила - торкалась кожного джерела, тримала руки в крижаній воді і було відчуття, що розмовляю з Богом. Ніколи до цього нічого подібного не відчувала. Не хотілось іти додому, хоча вже дуже, дуже стомлені обидві були. Йшли далі і далі.
Ще мені завжди було цікаво, чому саме Дніпро так багато оспівують в літературі і піснях. Є ж багато інших річок. Але коли я вийшла до берега, де ці тисяча джерел впадають в Дніпро, побачила ті самі кручі, я зрозуміла, точніше відчула всю велич цієї річки. Дуже хотілось зайти скупатись, але холодно було в ті дні, то ж просто милувались ним і вдихали на повні груди якесь дивне, солодке повітря.

Дійшли до невеличкої церкви. Поряд з нею - купіль для хрещення. І звичайно, там теж джерельна, чиста вода! Купіль побудована каскадом, вода стікає вниз по сходинках прямо в Дніпро. Неймовірно... Здається, якщо просто пірнути в цю купіль, то вже очистишся від гріхів.

Гуляли до нестями! Весь час, який був, присвятили Каховському парку.
Дуже сподобалось ще те, що в парку люди самі зробили місце для загартування. Облаштували сходинками, зробили поглиблення і перешкоду для джерела, щоб вода збиралась. І діти туди пірнають, і дорослі. І мені хотілось теж!
Тут глибина десь півтора метри. Найпрозоріша вода, яку я бачила.
19-00 Зустріч з Куртом Шмідом.


Вражень у мене від цієї людини дуже багато. Дуже відкритий, приємний в спілкуванні, дітей обожнює і діти це відчувають! Фоткається з ними залюбки для свого фейсбуку, роблять селфі разом.
Коли я дізналась, скільки йому років, я просто не повірила. 74??? На вигляд не більше шістдесяти.Поважаю людей, які в такому віці продовжують свою активну діяльність, дарують свою творчість світу, мандрують і зберігають таку гарну форму! Дай Боже здоров'я ще на довгі довгі роки!
На зустрічі дивились його балет "Вогняна квітка". Настя багато розпитувала мене в процесі і після закінчення зустрічі, цілий вечір обговорювали образи і метафори з цього балету.

Кілька посилань про нього.
Біографія
Курт Шмид - человек-радость
Свое 65-летие дирижер Курт Шмид отметил серией концертов


Творча зустріч з піаністом Юрієм Глущенком.
Цікаво було слухати незвичайну музику. Доні дуже сподобався твір про рибу-діск в акваріумі. Вона ледь стримувалась від сміху, бо все дуже чітко собі уявляла під музику. Думаю, вона добре зрозуміла, що хотів передати автор!

03.06.16 Концерт з оркестром.
Нарешті, відсипаємось! Ідемо на репетицію дітей, які будуть виступати з оркестром. Для дослідницьких цілей. Уважно дивимось, аналізуємо, обговорюємо те, що бачимо. Знадобиться досвід в наступному році. Хочемо в цій категорії теж взяти участь.
Знов ідемо в парк, гуляємо, спілкуємось з джерелами, природою...
18.00 - початок прослуховування номінації "Виступ з оркестром". Як мама, я переживала за кожну дитинку, щоб не збилась, не розгубилась, щоб все було добре. Бо одна справа - сольний виступ, інша - з оркестром. Це набагато важче.
Л.Працюк. Різдвяні дзвони (за мотивами Щедрика)



04.06.16 Гала-концерт, нагородження переможців.
Налаштовую доню на будь-який варіант щодо результату. Думаю, що якщо і буде щось, то третє місце, не більше. А можливо, просто диплом учасника. Хвилюємось, руки трусяться все одно )
І тут... Друге місце! Ми обидві не очікували! Настя в шоці! Я швиденько пишу смс вчительці, батькам і чоловіку, бо ж чекають.


Що мені дуже дуже подобається, так це те, що на конкурсі жодну дитину не залишають без уваги! Кожен отримує диплом учасника, якщо не отримав ніякої премії. Це дуже важливо для дітей! Адже вони стараються. Диплом не багато коштує, а дитині пам'ять про участь в конкурсі і приємні враження.
Учасники конкурсу. Не всі, правда, бо частина одразу після виступів їхала додому.

Також є спеціальні призи, що дбайливо готують особисто від себе члени журі, спонсори, тощо. І особливо для себе я відмітила, що нагороджують концертмейстерів! Це дуже дуже класно, бо зазвичай це люди, яких не видно, які залишаються за кадром, а насправді відіграють надзвичайно важливу роль у виступі дитини! Концертмейстер може приховати помилку соліста, а може підкреслити її, може швидко зорієнтуватись в разі нештатної ситуації (буває, дитина перестрибує з однієї частини на іншу і треба підхопити), а може довго і це буде дуже помітно.
Я не раз бачила, як на репетиціях збиваються діти від помилок концертмейстера. Але то були репетиції. На сцені я не бачила таких ситуацій. Отже те, що Настя не збилась жодного разу, коли помилялась концертмейстер, вважаю просто дивом.
Для мене нагородження концертмейстерів було надзвичайно приємним враженням. З цього видно, що люди цінують кожного і бачать роботу усіх. Дуже пошкодувала, що нашого концертмейстера не було. Вона точно варта першої премії.
А від мера міста усім учасникам конкурсу морозиво і солодкий стіл! До речі, нагороджували не лише дипломами, а й солодкими подарунками і ще троянду дарували! Ми троянду додому везли в пакеті з водою! І довезли! Ще вдома тиждень стояла, радувала доню. Наскільки дітям важлива увага...

Єдине, про що шкодую, що не скупила всі ноти, які були. Я про ноти Любові Працюк і Богдани Фільц. Думала. що в нотних магазинах мають бути їх збірки. Я приїду, уважно передивлюсь і виберу. Але ні в нотних магазинах, ні в бібліотеках у нас немає. Наступного року візьму більше грошей і все куплю. Те, що нам не знадобиться, віддамо в бібліотеку нашої музичної школи. Нехай діти грають музику українських авторів.

Поспішаємо на автобус. Тільки сіли, доня вирубилась. Забагато емоцій і вражень )

Результати конкурсу

Ще трохи фотовражень
Диригент херсонського оркестру "Гілея" та Валентина Кузик

Любов Працюк

Які веселі дядьки по центру! Мер Херсона та Курт Шмід

Номінація "концерт з оркестром"

В зоопарку, млин на джерелі

Запах жасміну неймовірний! Багато кущів в парку.

Богдана Працюк і Валентина Кузик


В парку багато красивих старовинних об'єктів. Мої друзі фотографи оцінили б )

Безпритульні є і там... Гарні цуценята. Мама була не проти, щоб ми пограли. Та й сама просила погладити її. 

Комментариев нет: