четверг, 30 марта 2017 г.

Вчора з друзями гуляли в парку, мала вчила мене кататись на роліках ) Це на перший погляд так легко, встала собі дитина і поїхала. Ага... Як це важко насправді! Я ледь трималась! Доня мене за ручку возила, поки я хоч трохи почала їхати сама! Це так прикольно, коли дитина доростає до того віку, щоб і тебе чомусь такому вчить! Дякую, John Moffitt, за чудові фото! А Ірині і Богдану за компанію! Класно було вчитись разом! І у нас був гарний вчитель )

вторник, 28 марта 2017 г.

Чашка для вчительки

Доня для вчительки музики підготувала подарунок - розмалювала чашку. Ось що вийшло! Я б теж не відмовилась від такої авторської чашки ) Замовила і собі на ДН )


среда, 22 марта 2017 г.

Українською... уві сні

Настя іноді щось говорить уві сні. Але вчора вперше я почула, як вона уві сні говорить... українською )) Ми взагалі-то російськомовні, але намагаємось багато спілкуватись українською і читаємо майже 100% українською (за винятком тих книжок, які є лише в російському перекладі). І ось такий результат! І насмішило, і здивувало ) Довго після цього не могла заснути )

Дитячий етикет або як потоваришувати

- Матусь, ти знаєш, як діти знайомляться для гри?
- І як?
- Спочатку ми уважно дивимось в очі один одному, щоб зрозуміти, чи хочемо ми взагалі спілкуватись. Потім, коли контакт встановлено, можна сказати: "Привіт! Давай дружити!" І почуєш у відповідь: "Давай!"
- А буває так, що ти говориш: "Привіт, давай дружити!", а у відповідь: "Ні! Йди геть!"
- Ні, не буває, принаймні, я такого не знаю. Зазвичай до цього не доходить. По погляду ж буде помітно, що він скаже "йди геть", нащо ж питати, чи хоче він дружити, якщо і так зрозуміло?
- А тоді навіщо говорити давай дружити, коли ти по погляду розумієш, що дитина хоче з тобою грати?
- А ось це обов'язково! Це така форма ввічливості! Треба ж якось почати розмову!
Ось такий дитячий етикет )

Жук. Або хто твій друг.

Колись відпочивали ми в санаторії з донею. Там вона познайомилась з дівчинкою, вони потоваришували. Їм обом було по 7 років. Одного разу та дівчина приносить пластикову пляшку, наполовину наповнену якимись жуками! Настя питає: 
- Що це ти робиш? Навіщо жуків ловиш і в пляшку саджаєш?
- Вони погані! Мама каже, що їх треба знищувати!
- Ні! Вони не погані! Ніхто на Землі не є поганим! Всі потрібні і важливі! Відпусти їх!
- Ні, не відпущу!
Тут дівчинку гукає мама, щоб їсти. Вона залишає пляшку на вулиці і каже: "Не чіпай мою пляшку! Якщо випустиш їх, я з тобою більше товаришувати не буду!"
Настя дивиться на неї і нічого не відповідає. Як тільки та заходить, вона бере ту пляшку і не роздумуючи випускає всіх жуків на волю. Ось такий вибір зробила... Звичайно, з дівчиною більше дружби не вийшло. Питаю, чи засмучена вона.
- Мама, мені, звичайно, дуже добре було з нею гратись, весело. Але мені не потрібні друзі, які знущаються над природою. Я не можу з такими дружити. І не хочу обирати між чиїмсь життям і дружбою. На фото - один з врятованих жуків.


Найкраща вчителька з музліт і майдан на уроці

Настя каже, що вчителька з музліт - найкраща! Я питаю, а чому ти вважаєш її найкращою? 
- Ну, вона завжди усміхнена, дуже добра, ніколи нас не сварить, вона дозволяє нам сидіти, як ми собі хочемо! Можна навіть лежати на парті! А мені дозволяє під час слухання музики малювати!
- Ти малюєш під час слухання?
- Так, я так краще запам'ятовую образи. А ще, коли ми вивчали види танцю в музиці, ми все танцювали! 
Так, моя дитина, яка не любить танцювати, вийшла з уроку з подругою, танцюючи танго!
- А цього разу я на уроці Майдан влаштувала! 
- Це як? 
- Ну, вона вже другий урок не показує нам мультфільми (вони дивляться мультфільми в контексті певної теми). Каже урок завершено. А я - а мультфільма знову не буде??? Хочемо мультик! І питаю в класі: хто за мультик? Муль-тик! Муль-тик! Муль-тик! А вчителька така засміялась і каже: "Ой, добре, добре, тільки не кричіть!" І включила нам мультфільм! Дуже люблю її, вона класна!
Вчителі, ось і все, що дітям потрібно! Можна бути дуже суворими, дуже правильними і науковими, вимагати сидіти рівно і не відволікатись (як у випадку малювання під музику - малювати будеш на уроці малювання!). А можна бути такою, як та вчителька. Думаєте, її не слухають чи не запам'ятовують матеріал? Подивилися б ви на успішність і знання її дітей! А головне - у них горять очі і вони несуться на її урок з радістю!

Дескулінг. Емоційна сфера.

В музичній школі ми кожен раз чекаємо дітей разом, я і ще мій знайомий. Так от минулого раз він мене запитав: "Ну що, як ви там на домашньому навчанні?"
- Дуже добре! Настя відпочиває в емоційному плані, відсипається, нам вже не треба робити уроки до півночі. Вона стала спокійнішою.
- Так, це точно! І більше всміхається. Я теж помітив. Раніше вона частіше плакала на заняттях (одразу зауважу, не через те, що не хоче займатись, а через те, що не все виходить, або хтось щось сказав і вона вже в сльози). А зараз така врівноважена стала.

Я почала загартовуватись!

Тиждень тому почала і я займатись крижаним обливанням.
До цього вже рік обливала дитину, і вона мені все каже: "Матуся, давай і ти теж обливайся! Це класно!" А я ж така теплокровна... Проте вирішила спробувати. І ось стою я, дивлюсь на те відро з льодом і не можу наважитись: "Ні. я це не зроблю! Зараз вилізу з ванни і все!" Але потім таки виливаю це на себе, розтираюсь рушником. Настя питає: 
- Матусь, ти з якою думкою обливалась?
- Аааа! Спасите-помогите!!!!
- Не можна з такими думками обливатись! Наступного разу, коли будеш на себе воду виливати, кажи: "Ой весело!" Тепер так і роблю. Страшно лише перший раз, потім нормально. Я намагаюсь не стояти довго над відром, а робити це швидко. Організм наче не встигає зрозуміти, що вода крижана.
Тиждень минув, але у мене реакція на загартування трохи інша, ніж у доні. Вона на четвертий день почала відчувати сильний розігрів. Я на сьомий день розігріву не відчуваю, мені лише просто не холодно після цього. Настя як почала обливатись, то зовсім перестала мерзнути, руки теплі завжди. І це перший рік дитини зовсім без жодного ОРЗ!
Подивимось, цікавий для мене досвід ) Дуже хочу теплі руки )

пятница, 17 марта 2017 г.

Чудова музика Brian Crain

Нещодавно я почала вчити один з творів Brian Crain. Настя запитала, що це за чудова музика. І я вирішила її познайомити з нею ближче. Включила їй альбом Piano Opus. Вона просто завмерла... 
Грає твір "Дощ": "Мама, я чую кожну крапельку, я бачу той дощ!"
"Вітер": "Просто чути, як вітер несе осіннє листя"
"Вода": "Це весняні струмочки!"
"Земля": "Я бачу її наче в космосі, з ілюмінатору космчіного корабля. Можна було б не говорити мені назви творів, я б і так здогадалась".
Ще з іншого альбому послухали "Прогулянка в лісі", "Вальс метеликів"


Вона сиділа в кріслі і слухала. А вже час був їсти. Я принесла їй фрукти, і раніше вона б накинулась на них одразу ж. А тут, дивлюсь, сидить, як зачарована, не їсть. Просиділа так десь хвилин 20. Потім вимкнула музику. Питаю, набридла тобі? Каже ні, я просто не можу їсти, я вслухаюсь в неї. Поїла, ввімкнула знову і ще наступні кілька днів слухала цей альбом. 
Також цікавим було дослідити музику з теоретичної точки зору. Ми звернули увагу на розміри творів. Наприклад, вітер має розмір 5/4, вода - 11/8 із вкрапленнями 12/8. Це дуже незвичайно, не часто таке зустрінеш. Звернули увагу на те, що він часто використовує принцип варіативності і зміни регістру, і це звучить дуже красиво.

понедельник, 13 марта 2017 г.

Психологія впливу

Чесно кажучи, втомилась від фейків, що розповсюджують друзі. До фейків ЗМІ якось байдуже, але друзі.... Висловлювання Річарда Гіра, яке він ніколи не казав, цитати Леніна, які він проголошував через 5 років після своєї смерті, Осенсей Моріхей Уесіба, який закликає аморально відпочивати, тибетський монах, який закликає їсти все підряд... Безліч. Коли пишу, що це неправда, мені відповідають, що я занадто серйозно все сприймаю. Яка різниця, говорив - не говорив. Міг і сказати, а цілком я згоден (згодна) зі сказаним, тому і запостив це.
А от і ні. Важливо, казала це людина насправді чи ні. Інакше це називається плітки. Якщо ви не проти цього, то ви не проти і того, щоб вам приписували слова і думки, яких ви особисто ніколи не говорили. Адже людина, яка буде казати це про вас, підтримує цю точку зору, а тому для неї не важливо, казали ви це насправді, чи ні. Одного дня ви можете особисто переконатись, наскільки це важливо... Зазвичай дуже неприємна ситуація...
Це я вже не кажу про цілі, які переслідують ті, хто створює ці фейки...
Частіше за все це дискредитація когось чи чогось, введення в оману, створення хибних уявлень про щось. Далі за цим питання про мету, зацікавлених... І так далі. Маніпулятивна техніка.

пятница, 10 марта 2017 г.

Bolero. Як ми готувались до першого туру конкурсу.


Ми давно планували взяти участь в цьому конкурсі. Він проводиться в два тури. Перший тур проходить заочно онлайн, тобто треба відправити запис віртуозного твору. Другий тур проходить в Києві вже вживу. І так вийшло, що організатори конкурсу помилились і на мій запит про термін подання запису на перший тур написали 10 березня замість 15 травня. Відповідь надійшла 5 березня... Тобто, залишається 5 днів!!!
Я ще думаю - сам конкурс 29 травня, чому перший тур так рано? Коли це диті встигнуть вивчити віртуозний твір до 10 березня? Зазвичай після зимових канікул береться нова програма. Тобто десь 15 січня взяли твір, а вже 10 березня треба мати його готовим... Дивно. Але добре, умови є умови, десь я недогледіла, треба було до нового року почати розбирати. 

Я в шоці, вчителька в шоці, Настя ще більше в шоці, бо твір в процесі роботи...
Пишу вчительці: "Наталя Олександрівна, катастрофа! Термін 10 березня!!! "
Вона, прийшовши до тями після шоку: "Нічого, будемо записувати як є".
Думаю, що робити.. Як налаштувати Настю. Так, треба зробити вигляд, що все гаразд, що той рівень, який є зараз, достатній для першого туру, бо це тур ознайомчий і т.і.
- Настя, треба за 5 днів довчити Bolero і записати!
Далі прошу вибачення за форму вираження, але Настя з переляку іншого слова для свого стану не знайшла:

пятница, 3 марта 2017 г.

Клавісін - чуємо вперше


Друзі, якщо в вашому місті буде гастролювати "Прахт-Ансамбль", обов'язково йдіть і слухайте! Ми з донею два дні тому були на їх концерті і обидві вперше чули клавісін! В кінці навіть дозволили дітям трошки пограти на ньому. Доня в захваті ) Концерт сподобався ще тим, що він був живий, Андрій спілкувався зі слухачами, розповідав цікаві факти з історії музики.

среда, 1 марта 2017 г.

Перелік книжок для освіченої людини


Ви зустрічали статті такого змісту: "100 книг, которые должен прочитать каждый образованный человек. А сколько прочли вы?" Все ніяк не могла зрозуміти, що мені в цьому не подобається. Кожен раз виникало питання - а хто автор переліку і чому в ньому немає ще ось такої книжки, або такої? І чому обов'язково я маю прочитати ось це?
Вчора, в черговий раз зачіпившись за такий пост, зрозуміла. В нагоді став семінар Евгения Бардина, на якому я нещодавно була по профайлінгу. В даному випадку це яскрава демонстрація зовнішньої і внутрішньої референції.
Внутрішньореферентна людина сама собі складе перелік літератури, який вона прагне прочитати і їй байдуже, наскільки вона відповідає стандартам освіченої людини за чужим переліком. Зовнішньореферентним людям, навпаки, буде байдуже, хто склав перелік (перевірено неодноразово) - вони будуть перевіряти, скільки з нього вони прочитали і ставити сумні смайли в коментах: "Я лише 25 прочитав (((" або "мені соромно, але я прочитала лише половину".
Цікаво, що всі переліки, які я бачила, мають переважну спрямованість на російську літературу. З української там максимум Гоголь. Далі можна розвивати думку: а що з приводу цього переліку думають австралійці, европейці, американці тощо. Чи вважають вони ті ж самі книжки обов'язковими, щоб мати статус освіченої людини? І чи має бути в переліку, наприклад, Шевченко?
Коротше, ми просто різні - зовнішньореферентні і внутрішньореферентні )

воскресенье, 26 февраля 2017 г.

Семінар по профайлінгу і реакція Насті

В суботу була на семінарі Евгения Бардина та Alona Shulina. Тема - профайлінг та метапрограми. Приїхала додому, мала питає (10 років): 
- Ну що там, мама? Що було на семінарі? Цікаво було?
- Дуже цікаво! 
- А розкажи!
- Та тобі навряд чи це буде цікаво... Це для дорослих. 
Коротше, просиділи з малою до 22.30, показувала конспекти, коротко пересказувала, що то за метапрограми і як їх використовувати, склали профілі на доню, на мене і на тата. Подивились свої сильні і слабкі сторони, що можна посилити, що свідомо включити, як покращити комунікацію між нами. Плідно попрацювали ) 
Ось що значить захоплена людина ) Мамі цікаво, і дитині теж цікаво. 
- Мамо, я, виявляється, така зовнішньореферентна...

четверг, 23 февраля 2017 г.

Про булінг

Про булінг. Колись з Настею у нас була про це розмова. Я їй розповіла, що це таке, які причини, про ефект натовпу (коли перша собака кинулась, а інші за нею побігли) і сказала, що прошу її ніколи ніколи не брати участь в таких речах. Навіть навпаки - якщо матимеш сили, то стань на захист тої дитини, бо коли процес відбувається "одноголосно", то це одне, а коли на захист стає хтось інший, то будуть і інші діти, які задумаються, чи правильно те, що вони роблять. Поговорили про почуття того, хто опиняється в ситуації травлі і як це болісно. 
Так от хочу поділитись двома випадками.

четверг, 9 февраля 2017 г.

12*3

Я такого ще не бачила! Потрійна 12 з сольфеджіо )) Вважається одним з найскладніших предметів, який діти часто не люблять. 
Одного разу принесла з сольфеджіо 8 , плакала з цього приводу. А в звичайній школі раділа дев'яткам і не засмучувалась навіть коли бували шістки. Питання вподобань і пріоритетів.

пятница, 6 января 2017 г.

Дескулінг. Перші результати.

З кінця грудня ми перейшли на домашнє навчання. Відчули значне полегшення. Кілька спостережень і історій.

Історія 1. Власний зошит.
Почали самостійно займатись музлітературою. Запропонувала таку схему: доня спочатку самостійно в інтернеті шукає біографію і цікаві відомості про композитора, записує те, що вважає важливим. А наступного дня ми прослуховуємо найбільш відомі і цікаві твори цього автора.
Даю їй зошит. 
- Мам, а як зошит підписувати? 
- Сонечко, не треба підписувати, це не шкільний зошит, це твій особистий зошит. Підпиши так, як ти сама хочеш. Можеш придумати щось креативне. Щоб було зручно відрізняти один зошит від іншого по обкладинці. Можеш хоч портрети композиторів приклеїти на обкладинку.
- Серйозно? Як чудово! А як всередині писати? І що писати?
- Ти пишеш у вільній формі. Це інформація для тебе. Можеш навіть кольоровими ручками. Ім'я кожного автора червоним кольором або зеленим пишеш, щоб виділити і легше шукати. Головне, щоб ти запам'ятала найважливіше і могла кілька речень про кожного сказати. Зрозуміла?
- Так! 
Сидить пише. Через 5 хвилин прибігає:

суббота, 17 декабря 2016 г.

Конкурс "Одеський апельсин"


Трохи вражень від конкурсу "Одеський апельсин 2016" і поїздки в цілому. 
Сподобалось мені те, що організатори намагались зробити конкурс максимально прозорим і об'єктивним. Журі отримувало анкету дитини, де вказані лише ім'я і вік. Ні з якого міста, ні хто педагог, ні клас навчання. Просто слухаємо дітей і оцінюємо гру. Також, за правилами в конкурсі не можуть брати участь ні учні членів журі, ні їх родичі.
Досвід був цікавий своїми спартанськими умовами. Ми прокинулись о 5 годині, приїхали в Одесу о 9 ранку, а о 10.30 вже були на сцені. З автобуса - без перепочинку...Часу на репетицію на сцені було аж 3 хвилини - вчителька показала Насті, де стояти, налаштувала скрипку і вони з концертмейстером спробували початок і кінець творів.
Дивним у виступі було те, що віртуозну частину твору Настя заграла добре, а збилась в повільній частині, де ніколи не помилялась. На моє запитання, що сталось, чому запнулась в такому простому місці, відповіла, що її зрадив другий палець. Він почав від хвилювання труситись і наче завис на ноті. 

суббота, 10 декабря 2016 г.

Ми на екстернаті!

Ну що, друзі, у нас гарна новина зранку! Процес зрушив з місця і - нарешті!! - у нас прийняли заяву на екстернат в одній із шкіл! Залишились формальності. І з наступного тижня - у вільне плавання! 
На вихідних складемо розклад, сплануємо всі зайняття, як нам зручно і Боже благослови! 
Для нас це не зовсім нове. В першому класі ми друге півріччя були на домашньому навчанні через стан здоров'я. Ось тоді і відчули всі переваги... Нормально засвоїли програму, добре проатестувались. Тому зараз вже сміливо і з оптимізмом починаємо цей етап.

Багато друзів каже мені, а що як вона захоче кинути музику? Вона вже не наздожене шкільну програму до високого рівня, не зможе вступити в хороший вуз і т.і.

четверг, 8 декабря 2016 г.

Музикант - це не професія....

Сьогодні ходила дізнаватись про оформлення екстернату, мала розмову з директором однієї зі шкіл. Що я дізналась від неї:
- "я не люблю екстернат, бо це в плані знань ніяк" (а хто вам сказав, що нам треба "як"?)
- "музикант - це не професія" - "музикант - це професія!" - "хто вам таке сказав" - ???... тут у мене стався ступор...
- Дитина має знати це, це, і ось це. 
Я не буду переповідати всю бесіду, це брєд, який не хочеться навіть згадувати. Відмовила мені в оформленні екстернату. Продовжуємо боротьбу.

Хто взагалі вирішив, що моя дитина має знати саме це, а інше - то не професія? Чому весь час хтось вирішує, що для неї краще, і що їй потрібно? Хто позбавив її вибору, розписавши графік її життя на найближчі 12 років, розповідаючи, що екстернат - це погано? Хто вирішив, що саме в школі вона отримає необхідний їй досвід ефективної комунікації, а не навпаки? Хто вирішує, яких лікарів їй треба пройти і навіть що їй треба їсти? Мене просто бісить, що весь час рішення приймаються без нас і за нас, що офіційних шляхів вирішення ситуації іноді просто не існує.
Ми не люди системи. Мені особисто в ній важко. Я просто не можу в цьому всьому жити. Через цю всю боротьбу я кинула всі інші волонтерські проекти, якими займалась. І навіть свій батьківський проект майже закинула. Немає часу. Сподіваюсь лише, що я одна з тих "беспокойных", як мене називають, мам, які прокладуть шлях іншим, і у наших дітей вже буде свобода вибору, а директори шкіл не будуть їм розповідати, що музикант - це не професія.

суббота, 3 декабря 2016 г.

Бах і не тільки


Отримали велике задоволення від концерту "Бах і не тільки" під керівництвом Вікторії Жадько! Родзинкою стала прем'єра твору Valeriy Antonyuk з дивовижною назвою "Омріяна незбагненність". Коли після концерту обговорювали з друзями цей твір, то виявилось, що ми всі уявляли собі майже одне й те саме! Мені здавалось, що я стою на горі перед рікою і бачу її зверху. Простір неймовірний. І момент народження чогось дуже важливого всередині.
Дякую Валерію за цікаву сучасну музику!
Дякую Victoria Zhadko за цікаві програми і проекти, Oksana Ryndenko та її учням, а також камерному оркестру "Арс-нова" за чудове виконання творів.
І дякую друзям - за те, що поділяєте зі мною захоплення музикою! Як приємно не просто прийти на концерт і послухати, а ще й поділитись враженнями після нього один з одним!
Анатолій Золотухін - дякуємо за те, що робите записи! І за гостинчики для нашої білочки )) Це дуже дуже приємно ) 

среда, 30 ноября 2016 г.

Перша в житті репетиція з оркестром

Вчора була перша репетиція з оркестром. Настя почувалась, як риба у воді ) З першого разу заграла всі три частини концерту. Працювала на рівні з дорослими. Всю дорогу додому ділилась враженнями, йшла додому втомлена, але дуже задоволена! Кілька фото з репетиції. Вибачте за якість, просто хотілось поділитись фотками щасливої дитини. Щасливої в тому, що вона робить.








З життя динозаврів

- Мам, розкажи ще щось про динозаврів! 
Це вона просить розказати, як ми жили років 20 тому ))
Треба бачити її реакцію на розповіді про те, як ми перемотували касети ручками і клеїли плівку. Або про пральні машини. Або як нас усіх кинула гра, де вовк яйця в кошик ловив. Мультик після 1000 так ніхто і не показав.

суббота, 26 ноября 2016 г.

Говорять діти

Сьогодні після сумлінних репетицій вирішила повезти Настю до бабусі хоч ненадовго - там у неї свій рай і повний релакс. Вже місяці 2 не були у них. Її зустріла подружка: 
- Настя!!! Ура!! Привіт! Ти чого так довго не приїжджала???
- Та у мене ж скрипка....
- Зламалась, чи що?

воскресенье, 20 ноября 2016 г.

Юна філармонія


Вчора були на концерті "Юна філармонія". Я прошу доню на кожному концерті звертати увагу на виконавців - хто як себе подає, хто як виходить, навіть як робить уклін, як грає тощо. А на концерти Юної філармонії ми ходимо завжди, тому що є нагода подивитись на виконавців, що ще не мають великого досвіду, адже ті самі задачі зараз виконує Настя. Все побачене обговорюємо і беремо для себе корисний досвід.

Мені вчора найбільше сподобалась маленька скрипалька Іринка Борисова. Цікаво і приємно було її слухати. Також Денис Прядка - як диригент. Він вже дуже впевнено почуває себе в цій ролі, цікаво спостерігати за ростом хлопця!
Дякуємо Вікторії Жадько за цікавий проект і можливість для молодих виконавців отримати необхідний досвід! Бажаємо успіхів!
Анатолій, як завжди, зробив цікавий репортаж!

вторник, 8 ноября 2016 г.

Як розвиватись дитині-музиканту?

Оскільки з наступного року ми вже переходимо до старшої школи, мене дуже цікавить, як вправляються діти-музиканти, чи встигають вчитись в школі і ще займатись музикою. Отже, розпитую усіх, кого можна розпитати. В цілому картину можна описати однією останньою розмовою з мамою дівчинки, що вчиться в 6-му класі. З музики вона в 5-му. Це звичайна школа, не ліцей, не гімназія, не спеціалізована. 

- У дітей кожного дня 6-7 уроків. Заняття закінчуються о 14 - 14.30. На 15.00 ми біжемо на музику. (примітка - музика є щодня, оскільки двічі на тиждень спеціальність, один раз фортепіано, сольфеджіо, музлітература, хор, ансамбль). Прибігаємо додому о 16.30 або о 18 - в залежності від розкладу в музшколі. Треба поїсти, зробити уроки, відпочити і ще репетиція... Часто лягаємо спати вже о 12 ночі. 
- І як вона?... 

- Вона вже нічого не хоче. 

Це розмова з мамою дівчинки, що займає перші місця на конкурсах...
Тут багато хто скаже: "Навіщо ви так навантажуєте дітей? Приберіть ці музичні школи! Нехай діти ходять лише в загальноосвітні! Мачухи, а не мами!" 
Так, ми - мачухи, що помітили талант своїх дітей і намагались його розкрити всупереч існуючій системі "освіти".

Я не бачу шляхів, як розвиватись дітям-музикантам. Наша система як була спрямована на виробництво робочої сили, так і залишилась пристосована до минулого віку. 
Є в великих містах спеціалізовані школи, де навчання музиці вбудоване в загальний розклад.  Це дуже зручно, адже музика є зранку, коли дитина ще повна сил, на музику не треба їхати окремо, ввечері після занять в основній школі. Але виходить, що треба переїжджати в інше місто, щоб довчити дитину. Якби хоча б в кожному місті було по одній такій школі...

Дозволити дітям повертати голову

- Мамо, а можна взяти якусь відпустку в школі?
- А що? Чому питаєш?
- Я більше не можу.
- Що трапилось???
- Я не можу стільки часу сидіти на одному місці! Мені так дуже дуже важко! Навіть голову повернути не можна. Як тільки я повертаю голову, щоб подивитись у вікно, одразу зауваження, якщо я намагаюсь хоча б олівець поточити - ну хоч якось порухатись - зауваження. Треба сидіти рівно і весь час дивитись на вчителя, уважно слухаючи.

Поговорила вчора з дитиною, вона вже згодна на домашнє навчання, хоча до цього ніяк не хотіла - в школі друзі, а вона дуже соціальна, жвава, хоче багато спілкування. Уявіть - соціальна дитина, сміхотлива, весела, у якої багато друзів - хоче у відпустку після першої чверті і одразу після канікул, відчуваючи втому... Постійну хронічну втому. А після школи ми ідемо займатись високим мистецтвом ((( Виснажені, втомлені, коли вже нічого не хочеться.
Отже, наступним кроком реформи в школі - це дозвіл на повертання голови.

воскресенье, 6 ноября 2016 г.

Фарби для тканини

Подарували малій на День народження фарби для тканини. Ось результат! На спині її кьютімарка, що відображує її таланти - музика, живопис, а в центрі магія, що все це створює. А ще зверніть увагу, що крила різні. Це вона завжди себе малює з різними крилами. Чому? Тому що, каже, вона не така, як всі, а особлива ))
Початок роботи




понедельник, 31 октября 2016 г.

Ютуб канал Насті

Настя завела собі ютуб канал, знімає відео-сюжети про поні, різні іграшки тощо. вже 21 відео, 15 підписників має )) Переважно, це теж дівчатка її віку, вони дивляться відео і залишають коментарі. Але є одна якась особа, що ходить, дивиться кожне її відео і пише, що це жахливо, нецікаво, всілякі неприємні речі. Цікаво те, що дитина не засмучується, а навіть навпаки!
- Мам, ти уявляєш, у мене навіть один хейтер є! Це круто!
Погані коментарі він неї видаляє, але кожен раз чомусь сміється, як знов бачить її на каналі. Мені б навчитись так само любити своїх хейтерів )

вторник, 25 октября 2016 г.

Тоніка, субдомінанта, домінанта....


Пригадую, як я вчилась музиці в музшколі. Зараз вчиться донька. Я бачу багато спільного. А саме - багато сухої теорії. Наприклад, сольфеджіо діти не люблять вчити, тому що не розуміють, для чого воно, що це за правила, які треба запам'ятовувати. До багатьох речей я доходила сама, коли вже закінчила музшколу, деякі відкриваються досі. 
Ось приклад. Дивлюсь зошит доні з сольфеджіо. Тоніка, субдомінанта, домінанта... Питаю, чи зрозуміла їй тема. З'ясовую, що їй важко це запам'ятати і це не цікаво. Яка різниця, де та субдомінанта?
Кажу: 
- Слухай, ти навіть не знаєш, наскільки ця тема важлива і цікава! На тризвуках від 1-го, 4-го і 5-го ступеню будується дуже багато різних творів! Ось дивись! Це полька. А це марш! (очі доні починають збільшуватись від подиву). А це ось так би ці три акорди заграв Моцарт. А так Бетховен. А ось тобі церковний хорал. А це - дитяча пісенька "Маленькой елочке холодно зимой". Це все побудоване за правилом тоніка, субдомінанта, домінанта, тоніка!
А ще знання цього правила дозволить тобі легко писати диктанти, підбирати мелодії на слух і створювати свої власні. Ти одразу почуєш цю співзвучність.
Ви б це бачили! Одразу за фортепіано і імпровізувати! Хіба не можна таке в школі розказати і показати, де практично вона може це застосувати? Тема засвоєна на 100%.