пятница, 6 января 2017 г.

Дескулінг. Перші результати.

З кінця грудня ми перейшли на домашнє навчання. Відчули значне полегшення. Кілька спостережень і історій.

Історія 1. Власний зошит.
Почали самостійно займатись музлітературою. Запропонувала таку схему: доня спочатку самостійно в інтернеті шукає біографію і цікаві відомості про композитора, записує те, що вважає важливим. А наступного дня ми прослуховуємо найбільш відомі і цікаві твори цього автора.
Даю їй зошит. 
- Мам, а як зошит підписувати? 
- Сонечко, не треба підписувати, це не шкільний зошит, це твій особистий зошит. Підпиши так, як ти сама хочеш. Можеш придумати щось креативне. Щоб було зручно відрізняти один зошит від іншого по обкладинці. Можеш хоч портрети композиторів приклеїти на обкладинку.
- Серйозно? Як чудово! А як всередині писати? І що писати?
- Ти пишеш у вільній формі. Це інформація для тебе. Можеш навіть кольоровими ручками. Ім'я кожного автора червоним кольором або зеленим пишеш, щоб виділити і легше шукати. Головне, щоб ти запам'ятала найважливіше і могла кілька речень про кожного сказати. Зрозуміла?
- Так! 
Сидить пише. Через 5 хвилин прибігає:

суббота, 17 декабря 2016 г.

Конкурс "Одеський апельсин"


Трохи вражень від конкурсу "Одеський апельсин 2016" і поїздки в цілому. 
Сподобалось мені те, що організатори намагались зробити конкурс максимально прозорим і об'єктивним. Журі отримувало анкету дитини, де вказані лише ім'я і вік. Ні з якого міста, ні хто педагог, ні клас навчання. Просто слухаємо дітей і оцінюємо гру. Також, за правилами в конкурсі не можуть брати участь ні учні членів журі, ні їх родичі.
Досвід був цікавий своїми спартанськими умовами. Ми прокинулись о 5 годині, приїхали в Одесу о 9 ранку, а о 10.30 вже були на сцені. З автобуса - без перепочинку...Часу на репетицію на сцені було аж 3 хвилини - вчителька показала Насті, де стояти, налаштувала скрипку і вони з концертмейстером спробували початок і кінець творів.
Дивним у виступі було те, що віртуозну частину твору Настя заграла добре, а збилась в повільній частині, де ніколи не помилялась. На моє запитання, що сталось, чому запнулась в такому простому місці, відповіла, що її зрадив другий палець. Він почав від хвилювання труситись і наче завис на ноті. 

суббота, 10 декабря 2016 г.

Ми на екстернаті!

Ну що, друзі, у нас гарна новина зранку! Процес зрушив з місця і - нарешті!! - у нас прийняли заяву на екстернат в одній із шкіл! Залишились формальності. І з наступного тижня - у вільне плавання! 
На вихідних складемо розклад, сплануємо всі зайняття, як нам зручно і Боже благослови! 
Для нас це не зовсім нове. В першому класі ми друге півріччя були на домашньому навчанні через стан здоров'я. Ось тоді і відчули всі переваги... Нормально засвоїли програму, добре проатестувались. Тому зараз вже сміливо і з оптимізмом починаємо цей етап.

Багато друзів каже мені, а що як вона захоче кинути музику? Вона вже не наздожене шкільну програму до високого рівня, не зможе вступити в хороший вуз і т.і.

четверг, 8 декабря 2016 г.

Музикант - це не професія....

Сьогодні ходила дізнаватись про оформлення екстернату, мала розмову з директором однієї зі шкіл. Що я дізналась від неї:
- "я не люблю екстернат, бо це в плані знань ніяк" (а хто вам сказав, що нам треба "як"?)
- "музикант - це не професія" - "музикант - це професія!" - "хто вам таке сказав" - ???... тут у мене стався ступор...
- Дитина має знати це, це, і ось це. 
Я не буду переповідати всю бесіду, це брєд, який не хочеться навіть згадувати. Відмовила мені в оформленні екстернату. Продовжуємо боротьбу.

Хто взагалі вирішив, що моя дитина має знати саме це, а інше - то не професія? Чому весь час хтось вирішує, що для неї краще, і що їй потрібно? Хто позбавив її вибору, розписавши графік її життя на найближчі 12 років, розповідаючи, що екстернат - це погано? Хто вирішив, що саме в школі вона отримає необхідний їй досвід ефективної комунікації, а не навпаки? Хто вирішує, яких лікарів їй треба пройти і навіть що їй треба їсти? Мене просто бісить, що весь час рішення приймаються без нас і за нас, що офіційних шляхів вирішення ситуації іноді просто не існує.
Ми не люди системи. Мені особисто в ній важко. Я просто не можу в цьому всьому жити. Через цю всю боротьбу я кинула всі інші волонтерські проекти, якими займалась. І навіть свій батьківський проект майже закинула. Немає часу. Сподіваюсь лише, що я одна з тих "беспокойных", як мене називають, мам, які прокладуть шлях іншим, і у наших дітей вже буде свобода вибору, а директори шкіл не будуть їм розповідати, що музикант - це не професія.

суббота, 3 декабря 2016 г.

Бах і не тільки


Отримали велике задоволення від концерту "Бах і не тільки" під керівництвом Вікторії Жадько! Родзинкою стала прем'єра твору Valeriy Antonyuk з дивовижною назвою "Омріяна незбагненність". Коли після концерту обговорювали з друзями цей твір, то виявилось, що ми всі уявляли собі майже одне й те саме! Мені здавалось, що я стою на горі перед рікою і бачу її зверху. Простір неймовірний. І момент народження чогось дуже важливого всередині.
Дякую Валерію за цікаву сучасну музику!
Дякую Victoria Zhadko за цікаві програми і проекти, Oksana Ryndenko та її учням, а також камерному оркестру "Арс-нова" за чудове виконання творів.
І дякую друзям - за те, що поділяєте зі мною захоплення музикою! Як приємно не просто прийти на концерт і послухати, а ще й поділитись враженнями після нього один з одним!
Анатолій Золотухін - дякуємо за те, що робите записи! І за гостинчики для нашої білочки )) Це дуже дуже приємно ) 

среда, 30 ноября 2016 г.

Перша в житті репетиція з оркестром

Вчора була перша репетиція з оркестром. Настя почувалась, як риба у воді ) З першого разу заграла всі три частини концерту. Працювала на рівні з дорослими. Всю дорогу додому ділилась враженнями, йшла додому втомлена, але дуже задоволена! Кілька фото з репетиції. Вибачте за якість, просто хотілось поділитись фотками щасливої дитини. Щасливої в тому, що вона робить.








З життя динозаврів

- Мам, розкажи ще щось про динозаврів! 
Це вона просить розказати, як ми жили років 20 тому ))
Треба бачити її реакцію на розповіді про те, як ми перемотували касети ручками і клеїли плівку. Або про пральні машини. Або як нас усіх кинула гра, де вовк яйця в кошик ловив. Мультик після 1000 так ніхто і не показав.

суббота, 26 ноября 2016 г.

Говорять діти

Сьогодні після сумлінних репетицій вирішила повезти Настю до бабусі хоч ненадовго - там у неї свій рай і повний релакс. Вже місяці 2 не були у них. Її зустріла подружка: 
- Настя!!! Ура!! Привіт! Ти чого так довго не приїжджала???
- Та у мене ж скрипка....
- Зламалась, чи що?

воскресенье, 20 ноября 2016 г.

Юна філармонія


Вчора були на концерті "Юна філармонія". Я прошу доню на кожному концерті звертати увагу на виконавців - хто як себе подає, хто як виходить, навіть як робить уклін, як грає тощо. А на концерти Юної філармонії ми ходимо завжди, тому що є нагода подивитись на виконавців, що ще не мають великого досвіду, адже ті самі задачі зараз виконує Настя. Все побачене обговорюємо і беремо для себе корисний досвід.

Мені вчора найбільше сподобалась маленька скрипалька Іринка Борисова. Цікаво і приємно було її слухати. Також Денис Прядка - як диригент. Він вже дуже впевнено почуває себе в цій ролі, цікаво спостерігати за ростом хлопця!
Дякуємо Вікторії Жадько за цікавий проект і можливість для молодих виконавців отримати необхідний досвід! Бажаємо успіхів!
Анатолій, як завжди, зробив цікавий репортаж!

вторник, 8 ноября 2016 г.

Як розвиватись дитині-музиканту?

Оскільки з наступного року ми вже переходимо до старшої школи, мене дуже цікавить, як вправляються діти-музиканти, чи встигають вчитись в школі і ще займатись музикою. Отже, розпитую усіх, кого можна розпитати. В цілому картину можна описати однією останньою розмовою з мамою дівчинки, що вчиться в 6-му класі. З музики вона в 5-му. Це звичайна школа, не ліцей, не гімназія, не спеціалізована. 

- У дітей кожного дня 6-7 уроків. Заняття закінчуються о 14 - 14.30. На 15.00 ми біжемо на музику. (примітка - музика є щодня, оскільки двічі на тиждень спеціальність, один раз фортепіано, сольфеджіо, музлітература, хор, ансамбль). Прибігаємо додому о 16.30 або о 18 - в залежності від розкладу в музшколі. Треба поїсти, зробити уроки, відпочити і ще репетиція... Часто лягаємо спати вже о 12 ночі. 
- І як вона?... 

- Вона вже нічого не хоче. 

Це розмова з мамою дівчинки, що займає перші місця на конкурсах...
Тут багато хто скаже: "Навіщо ви так навантажуєте дітей? Приберіть ці музичні школи! Нехай діти ходять лише в загальноосвітні! Мачухи, а не мами!" 
Так, ми - мачухи, що помітили талант своїх дітей і намагались його розкрити всупереч існуючій системі "освіти".

Я не бачу шляхів, як розвиватись дітям-музикантам. Наша система як була спрямована на виробництво робочої сили, так і залишилась пристосована до минулого віку. 
Є в великих містах спеціалізовані школи, де навчання музиці вбудоване в загальний розклад.  Це дуже зручно, адже музика є зранку, коли дитина ще повна сил, на музику не треба їхати окремо, ввечері після занять в основній школі. Але виходить, що треба переїжджати в інше місто, щоб довчити дитину. Якби хоча б в кожному місті було по одній такій школі...

Дозволити дітям повертати голову

- Мамо, а можна взяти якусь відпустку в школі?
- А що? Чому питаєш?
- Я більше не можу.
- Що трапилось???
- Я не можу стільки часу сидіти на одному місці! Мені так дуже дуже важко! Навіть голову повернути не можна. Як тільки я повертаю голову, щоб подивитись у вікно, одразу зауваження, якщо я намагаюсь хоча б олівець поточити - ну хоч якось порухатись - зауваження. Треба сидіти рівно і весь час дивитись на вчителя, уважно слухаючи.

Поговорила вчора з дитиною, вона вже згодна на домашнє навчання, хоча до цього ніяк не хотіла - в школі друзі, а вона дуже соціальна, жвава, хоче багато спілкування. Уявіть - соціальна дитина, сміхотлива, весела, у якої багато друзів - хоче у відпустку після першої чверті і одразу після канікул, відчуваючи втому... Постійну хронічну втому. А після школи ми ідемо займатись високим мистецтвом ((( Виснажені, втомлені, коли вже нічого не хочеться.
Отже, наступним кроком реформи в школі - це дозвіл на повертання голови.

воскресенье, 6 ноября 2016 г.

Фарби для тканини

Подарували малій на День народження фарби для тканини. Ось результат! На спині її кьютімарка, що відображує її таланти - музика, живопис, а в центрі магія, що все це створює. А ще зверніть увагу, що крила різні. Це вона завжди себе малює з різними крилами. Чому? Тому що, каже, вона не така, як всі, а особлива ))
Початок роботи




понедельник, 31 октября 2016 г.

Ютуб канал Насті

Настя завела собі ютуб канал, знімає відео-сюжети про поні, різні іграшки тощо. вже 21 відео, 15 підписників має )) Переважно, це теж дівчатка її віку, вони дивляться відео і залишають коментарі. Але є одна якась особа, що ходить, дивиться кожне її відео і пише, що це жахливо, нецікаво, всілякі неприємні речі. Цікаво те, що дитина не засмучується, а навіть навпаки!
- Мам, ти уявляєш, у мене навіть один хейтер є! Це круто!
Погані коментарі він неї видаляє, але кожен раз чомусь сміється, як знов бачить її на каналі. Мені б навчитись так само любити своїх хейтерів )

вторник, 25 октября 2016 г.

Тоніка, субдомінанта, домінанта....


Пригадую, як я вчилась музиці в музшколі. Зараз вчиться донька. Я бачу багато спільного. А саме - багато сухої теорії. Наприклад, сольфеджіо діти не люблять вчити, тому що не розуміють, для чого воно, що це за правила, які треба запам'ятовувати. До багатьох речей я доходила сама, коли вже закінчила музшколу, деякі відкриваються досі. 
Ось приклад. Дивлюсь зошит доні з сольфеджіо. Тоніка, субдомінанта, домінанта... Питаю, чи зрозуміла їй тема. З'ясовую, що їй важко це запам'ятати і це не цікаво. Яка різниця, де та субдомінанта?
Кажу: 
- Слухай, ти навіть не знаєш, наскільки ця тема важлива і цікава! На тризвуках від 1-го, 4-го і 5-го ступеню будується дуже багато різних творів! Ось дивись! Це полька. А це марш! (очі доні починають збільшуватись від подиву). А це ось так би ці три акорди заграв Моцарт. А так Бетховен. А ось тобі церковний хорал. А це - дитяча пісенька "Маленькой елочке холодно зимой". Це все побудоване за правилом тоніка, субдомінанта, домінанта, тоніка!
А ще знання цього правила дозволить тобі легко писати диктанти, підбирати мелодії на слух і створювати свої власні. Ти одразу почуєш цю співзвучність.
Ви б це бачили! Одразу за фортепіано і імпровізувати! Хіба не можна таке в школі розказати і показати, де практично вона може це застосувати? Тема засвоєна на 100%.

воскресенье, 23 октября 2016 г.

Вечір в Пушкінському клубі (присвячений Топорову А.М.)

На чергове засідання Пушкінського клубу нас запросив взяти участь його голова Анатолій Іванович Золотухин. Вечір був присвячений великому педагогу Топорову Адріану Митрофановичу. Він дуже полюбляв цей інструмент і сам майстерно грав. То ж запросили нас з Настею заграти дуетом - вона на скрипці, я на роялі. Я спочатку погодилась, а потім почала дуже хвилюватись. Дома граєш і помилишся - це одна справа, а на сцені - це ж зовсім інша. Йду переживаю, щоб не ляпнути не той акорд. Мала питає, що зі мною, чому я сумна.
- Настюш, я розхвилювалась через виступ і у мене заболіла голова. Я останній раз виступала в музичній школі, у мене немає практики виступів.
- Ой, матусю, ну чого ти хвилюєшся? У тебе є три причини, щоб не хвилюватись.
- Серйозно? І які ж, цікаво знати )

- По-перше, ти не виступаєш на звітному концерті, де всі музиканти і добре все чують. Зараз в залі будуть звичайні люди, більшість з яких чує лише половину. По-друге, ти не виступаєш на конкурсі перед дванадцятьма суддями, серед яких такі відомі музиканти як Курт Шмід, Богдана Фільц тощо. І по-третє, ти що, не можеш собі сказати, що ти просто ідеш пограти зі мною і насолодитись самою музикою під час гри?
Ось так, дитина мене заспокоює ) Ще й знає, що таке бути "тут і зараз" ))
Вмовляла її грати з акомпаніатором.
- Матусю, ну будь ласочка, я дуже хочу заграти з тобою!
Ох... Побажайте мені успіху ))) На сцену на старості років )))

ВИСТУП
В принципі, заграли нормально. Настя була дуже задоволена. Любить сцену - і це дуже добре. Бо я сцени боюсь ) 

четверг, 20 октября 2016 г.

Муздрам - пелюстки українського романсу

Друзі подарували нам квитки на Малу сцену українського муздраму і це був прекрасний подарунок! Хочу поділитись враженнями. 
Сказати чесно, ми на малій сцені були вперше. Це так чудово - всі артисти близько до глядачів, можна бачити їх очі, бачити музикантів, чути музику і всі її відтінки. Набагато цікавіше, ніж у великій залі.
Це був концерт "Пелюстки українського романсу". Між виконанням пісень ведучі давали інформацію про авторів музики і віршів. І це теж вражало! Виявляється, є романс, музику до якого написав Бетховен (ось тут можна подивитись https://uk.wikipedia.org/…/%D0%87%D1%85%D0%B0%D0%B2_%D0%BA%…). Виявляється Григорій Сковорода був ще музикантом і композитором (а я його знала лише як філософа і письменника).

вторник, 11 октября 2016 г.

Подія в школі - дитина не з'їла котлету!

Чудово почався ранок. Телефонує моя дитина зі школи і, стримуючи сльози, каже, що її ПРИМУШУЮТЬ в їдальні їсти котлету! У мене все закипає.
- Дай слухавку вчительці.
- Так мене і директор змушує!
- Що?? Ціла делегація змушує тебе їсти котлету??? Дай слухавку директору.

среда, 5 октября 2016 г.

Жріамулі (Амонашвілі і Макаренко)

Два підходи... Перший з книги Амонашвілі, другий від Макаренка. "Жріамулі" просто вразило )) а у нас теж є таке слово! Гомін!



суббота, 1 октября 2016 г.

Що є найважчим в школі для доні

Питала в доні, що їй найважче в школі. 
- Сидіти. Мам, ти мені розповідала про європейські школи, де можна лежати, стояти, ходити, сидіти на підлозі. Чому у нас в школі не можна навіть боком сісти? Всидіти 5 годин в одній позі - як це взагалі представляється? Це дуже втомлює. І на перерві бігати теж не можна. Бо одразу зауваження - спокійним кроком.
А ще ж треба дитині бути уважною, зосередженою, запам'ятовувати, думати в ситуації постійної втоми. 
Одного дня, я впевнена, людство прийде до моделі Давньогрецьких шкіл...

среда, 28 сентября 2016 г.

Їжак

Попросила доню намалювати їжака. Доня намалювала. Питаю: "а чим же він такий незадоволений?" - "тим, як я його намалювала )) "

пятница, 23 сентября 2016 г.

Чому я проти групового відвідування театру в школі

Чому особисто я проти різних театрів і вистав в школі.
На мою думку, це повинно мати певний сенс в першу чергу для дітей. Якщо вистава виховує в дитини гарний смак, розуміння важливих речей, відчуття, сприйняття - то я б перша була за. Якби перед виставою дітям сказали щось таке: "Діти, сьогодні у нас в гостях буде Полтавський театр. Він славиться тим і цим. Його актори - це ось такі цікаві люди (тут факти про них). Буде твір такий і він на таку тему. Зверніть увагу на ось це і це, на те, як дібрані костюми, музика, як вона відображає той чи інший момент, зверніть увагу на емоції тощо. А після повернення до класу ми поділимось враженнями, обговоримо"

воскресенье, 21 августа 2016 г.

Говорить Настя

Ранкове. Мотивація.
- Мам, а якщо я буду наполегливо займатись, я буду грати в Карнегі Хол?
- Ну звичайно, чому ж ні?
- Клас... Буде багато грошей, куплю собі хом'ячка!

четверг, 18 августа 2016 г.

Геній доктора Комаровського...

Ну все, чекаю на наступні тапки від фанатів Комаровського ))
Ось така цікава стаття з шикарним заголовком. 
І головне так гармонійно виглядає заголовок і фото.
Типовий метод маніпуляції через страх. Коли щось є гарним, заганяти туди таким методом немає сенсу. 
І ще дуже сподобалось, як він так остаточно поставив крапку на вегетаріанцях ) Ось так взяв і заткнув за пояс сотню лікарів з Білого Будинку США. А дійсно, Комаровського ми знаємо, а це хто там тусується біля Білого Будинку? 


От запросили б його на цю конференцію, він би їх всіх повернув на шлях істинний!
І це найкомпетентніший лікар нашої країни.... Що казати про інших.
"Вегетарианство — это в каком-то смысле религия." Люди, це всього лише небажання вживати продукти тваринного походження...
"Контролировать питание, вакцинацию и уход должно государство" - має сенс. Жінка народжує дитину, і після пологів вона передається державі. Догляд здійснює медсестра і досвідчені вихователі, вакцинація, м'ясо обов'язково, а мати навідується до дитини іноді. Як називається режим з анальним контролем з боку держави, коли будуть контролювати навіть те, що у тебе в холодильнику? Сподіваюсь, у них вистачить мозку почати з відлову нерадивих мамаш в Макдональдсі?
В кожній епосі має бути свій "доктор Спок".
І ще трохи "здравомыслия" від нього:
https://www.youtube.com/watch?v=WkyA1Z2uJYg
https://www.youtube.com/watch?v=GHJCYPEHxO8

Зелені коктейлі для здоров'я!

Протягом всього літа вживали зелені коктейлі.
1. Зранку роблю рідкий коктейль.
 Виглядає він приблизно як на фото. В блендер зелень з водою, трохи огірочка чи кабачка для пом'якшення смаку. Віджимаю і проціджую, п'ємо зранку до вживання їжі.


2. Ввечері роблю смузі. Банани, ягоди, зелень і квіти (приємна на смак, м'ята, меліса, акація, чайна троянда), трошки водички. Іноді, дуже рідко, додаю йогурт без домішок.






















3. Макуху з ранкового коктейлю не викидаю. Це чудове найгарніше натуральне мило! Дівчата, це просто супер ) Додаю в макуху ложку меду і по кілька крапель вітамінів А та Е, натираю тіло 3-5 хвилин, змиваю під душем. Шовкова м'якенька шкіра! Особливо такий рецепт підходить для людей з сухою шкірою. Раніше від будь якого мила було відчуття сухості шкіри, неприємно на дотик, користувалась ще кремом. Зараз моя шкіра почувається чудово!






Поради щодо приготування коктейлів з практичного досвіду.
1. Ретельно читайте інформацію про кожну зелень, траву або листя, що додаєте. Навіть у петрушки є протипоказання і треба це враховувати. Тим більш обережно з травами. 
2. Я використовую для коктейлів зелень, що є під рукою. Традиційна зелень (петрушка, кріп тощо), листя фруктових дерев (липа, яблуня, вишня), листя горіху, листя кущів (смородина, малина), листя полуниці. Також добре підходять листя буряка, кабачків, перцю. Трави загальної дії: кропива, кульбабка, конюшина, м'ята меліса, ромашка, календула. Квіти акації, чайної троянди, конюшини. Для густих смузі використовую ягоди, фрукти.
3. Почитайте рецепти і виберіть ті, які вам найбільш сподобаються. 
4. Якщо ви ніколи не займались оздоровчими процедурами, то починайте потроху і відстежуйте реакцію організму. Враховуйте наявні хвороби і стани (наприклад, каміння в нирках), ретельно підбирайте собі компоненти, щоб не викликати активне очищення організму і рух каменів, наприклад, або якийсь інший стан.
5. Якщо не впевнені, порадьтесь з лікарем, він призначить щось інше ) Це лише мій власний досвід отримання вітамінів, мікроелементів, амінокислот, клітковини, хлорофілу та інших корисних та лікувальних речовин натуральним, нехімічним шляхом.
Всім здоров'я!

Негри несправжні!

Говорить Настя. Згадалось давнє, бо сьогодні зустріли темношкірого хлопця. Сидимо на пляжі, їй десь 6 рочків. По пляжу ходять два хлопці-негри, пропонують з ними фоткатись. Доня так уважно уважно дивиться на них і каже:
- Мам, а негри не справжні...
- Чому?..
- Подивись, в них долоні і п'яти білі!
))))

четверг, 11 августа 2016 г.

Поздоровлення на ДН від А.Золотухіна

Мені не часто пишуть вірші, тому я була дуже здивована, коли на День народження мій друг Анатолій Золотухін, історик, дослідник Миколаївщини, написав вірша. Це було дуже зворушливо для мене...
Хочу зберегти його собі напам'ять.

Анатолій Золотухін до Тетяна Іванко
11 серпня о 14:10
Тетяні Іванко
Душа розгорнута на Всесвіт
Живе у просторі добра,
А тут війна, як її знести,
Коли на раменах Мала.
Але Гармонію і щастя
Дарує Музика життя,
І грає вже на скрипці Настя,
І божеволіє душа...
11 серпня 2016 р.

пятница, 24 июня 2016 г.

Пам'яті друга...


24 грудня 15 року не стало моєї улюбленої собаки, мого вірного доброго друга Юни. Перед самим Різдвом і новорічними святами у доні... Раніше не писала, бо не могла. Важко.
Ось вже півроку, як її немає. Ми її приспали. Хто хоч раз приймав таке рішення, той знає, як це важко, навіть якщо собака хвора. Спочатку ти волаєш і не можеш повірити в те, що це треба зробити, потім кажеш так... а далі як в уповільненому кіно, яке ти будеш пам'ятати все життя. І завжди будеш думати, а раптом була помилка, а може, ще був час, може, я занадто швидко прийняла таке рішення, а чи дійсно я боролась до останнього чи я зрадила друга в останню мить його життя... Цей біль з часом не стає меншим. Його можна лише прийняти як частину себе і жити з ним. Намагання позбавитись, забути, полегшати - марна справа.
Цікаво, але руки пам'ятають, яка вона була ще в той перший день, коли ми її взяли до себе, яка була шорстка, пузяня і лапки, пам'ятою той молочний запах цуценяти. Коли я побачила її серед інших цуценят, то одразу відчула - ось вона, МОЯ!

воскресенье, 19 июня 2016 г.

Концерт Гоноболиных


Вчера были на концерте "Summertime" нашей филармонии, на котором звучали произведения известных классиков, а также современного композитора Александра Гоноболина. 
Александр Чарльзович дерижировал оркестром. Солировал его сын Даниилл Гоноболин. Масса впечатлений от игры Даниила! Мы не первый раз на их концерте, интересно наблюдать, как парень растет. 
По ссылке есть видео концерта, послушайте и посмотрите, как он играет. Например, второе произведение в концерте, Паганини. В конце отец и сын играли вместе.
Спасибо Александру Гоноболину за чудесную музыку! Дочка переиграла половину его репертуара для детей. С "Чарівним сном" на областном конкурсе взяла третье место, на Каховском второе.
И конечно же, мы не могли упустить возможность сфотографироваться с композитором, произведения которого мы постоянно играем и очень любим!
За видео концерта и репортаж благодарю своего друга Анатолия Золотухина.



воскресенье, 12 июня 2016 г.

Концерт "Юна філармонія"




12 червня 2016 р. Настя брала участь в концерті "Юна філармонія". Це новий Всеукраїнський загальнонаіональний мистецький проект, який започаткувала Вікторія Жадько (Київ). В концерті взяли участь учні Київської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату ім. М.В. Лисенка. Солісти: Владислава Гаєнко (скрипка), 8 років; Еліна Серебрякова (фортепіано), 10 років. Диригент – Денис Прядка, 17 років, дебют. Були виконані твори К.В. Глюка, Й.С. Баха, В.А. Моцарта, Н. Нижанківського, Е. Агерера та Л. Андерсона. 
Ми дуже сподівались бути серед солістів, але, на жаль, не знайшли ноти нашого концерту для оркестру. Проте участь все ж взяли - в незвичному для Насті амплуа виконавиці партії на трещітці в "Дитячий симфонії" Гайдна, а також в ролі розбишаки в останньому номері концерту )
Повне відео концерту тут. Дякую за нього моєму другові Анатолію Золотухіну.


Трохи фотовражень від події.
На фото Вікторія Жадько допомагає дітям розібратись з їх партіями - дудочка, трещітка, дитячий барабан. На перший погляд все здається дуже легким, але насправді це не так. Кожен має уважно слідкувати за текстом, вираховувати паузи, довжину нот. Цю партію ми з донею вчили 3 дні по кілька годин! Твір дуже довгий, щоб його бодай 2-3 рази програти, треба годину. Отже, 5-6 повторів це 2-3 години часу. 

Репетиція

воскресенье, 5 июня 2016 г.

Нова Каховка, конкурс 2016

Хочу залишити на згадку досвід з цього конкурсу, який виявився дуже цікавим і корисним.
Ми їхали на конкурс самі. Наша вчителька мала от-от народити дитину, тому ні про які поїздки не могло бути й мови, а наш концертмейстер не змогла поїхати за своїми обставинами. 

Я довго думала, бути мені самій концертмейстером для доні чи приїхати і взяти концертмейстера на місці. Вагань було багато. З одного боку, у мене немає достатнього досвіду і я боялась на сцені підвести дитину в разі якоїсь нештатної ситуації, а концертмейстер для дитини - то дуже непросто. З іншого - хто знає, як воно буде з незнайомим концертмейстером, адже буде 1-2 репетиції, за які вони мають зігратись. Але все ж таки вирішила, що краще нехай буде людина з досвідом.

31.05.16
Урочисте відкриття конкурсу, знайомство з його історією та людьми, що його заснували і підтримують протягом всіх 16 років, а також з членами журі. 

Неймовірні люди!